безталанний — [беизтала/н:ией і беистала/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
безталанний — (який не має талану, щастя), бідний, бездольний, сердешний, бідолашний; нещасливий; (з)горьований, горопашний (який живе в горі) Див. тж. нещасний 1) … Словник синонімів української мови
безталанний — прикметник … Орфографічний словник української мови
бездольний — діал. безді/льний, а, е Який не має долі, талану в житті; безталанний, нещасний … Український тлумачний словник
безталанність — ності, ж. Абстр. ім. до безталанний … Український тлумачний словник
безщасний — а, е. Який не має щастя; нещасний, безталанний … Український тлумачний словник
бідолашний — а, е, розм. Бідний, нещасний, безталанний. || у знач. ім. бідола/шний, ного, ч.; бідола/шна, ної, ж. Нещасна, безталанна людина … Український тлумачний словник
сіромашний — а, е. Нещасний, безталанний; бідолашний … Український тлумачний словник
клапач — Клапач: невдаха, безталанний [47] «недосвідчений вартовий вояк свіжак»[ II, 354] (з поль. мисливської мови, де klapak «молода дика качка, що ще не вміє літати») [ОГ] клапач: въ воровскомъ жаргонѣ названіе солдата [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
бідолашний — (який не має в житті щастя, радости й викликає співчуття, жаль), бідний, безталанний, бездольний, сердешний, сіромашний; нещасливий, горопашний … Словник синонімів української мови